• 1

    Description slide 1

  • 2

    Description slide 2

  • 3

    Description slide 3

  • 4

    Description slide 4

Право на зміну цільового призначення.

Зміна цільового призначення земельної ділянки в місті Київ та Київській області доволі затратна процедура, стосуються зміни інформації в Державному земельному кадастрі, що первинно передбачає розробку землевпорядної справи сертифікованою особою та повну попередню підготовку в документах для цього, як наслідок проводиться зміна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, об'єм робіт залежить від: актуального і бажаного цільового використання, кількості співвласників, площі ділянки, містобудівної документації на місцевому рівні, наявності застави та іпотеки або арешту, якщо такий є. При цьому мають відвідуватися: нотаріус, державний кадастровий реєстратор, реєстратор речових прав, органи місцевого самоврядування, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, сертифіковані інженери землевпорядники, геодезисти, й залежно від попереднього цільового призначення: Міністерство культури, захисту довкілля, сільського господарства, державної служби по надрам, агенств водних і лісових ресурсів, Державна архітектурно-будівельна інспекція, екологічна інспекція. 

Земельні ділянки в приватній власності можна змінювати в цільовому призначенні без додаткових експертиз, якщо дозволяє наявна містобудівна, земельна документація на місцевому рівні й немає заборон в законодавчих нормативно-правових актах. Зміна цільового призначення земельної ділянки передбачає оформлений попередній стан, тобто має бути визначена в натурі та мати присвоєний актуальний кадастровий номер, водночас ділянки на яких накладено арешт передбачається спочатку зняття обтяження, відносно застави, то потрібна згода заставодержателя, якщо в спільній власності то нотаріальний договір між співвласниками.

Згідно частини 5 статті 20 Земельного Кодексу України вид використання земельної ділянки в межах однієї категорії визначається самостійно її власником з урахуванням містобудівної та земельної документації, а якщо потребується зміна категорії, то має узгоджуватися з органами виконавчої влади й місцевого самоврядування.  Зміна цільового призначення земельної ділянки під забудову проводиться виключно за наявності детального плану території. Забороняється зміна категорії земель з особливо цінним значенням: культурної спадщини, археологічних розкопок, внесені до ЮНЕСКО, лісами внесеними до Червоної Книги й частково забороняється для сільськогосподарського призначення, дозволено лише на територіях з гіршими якостями грунтів для побудови майнових комплексів і тільки для підприємств, що ведуть відповідну діяльність. В інших випадках існує процедура з погодженнями, які мають вмотивовано видаватися протягом 10 днів, відмови й наявні недоліки в технічній документації не є підставою для повторного неподання.


Особливості для міста Київ і Київської області при зміні цільового призначення.

Зміна цільового призначення земельної ділянки полягає в локації, у частині затвердження технічної документації та наявності містобудівної документації, якщо зміна планується під житлову або громадську забудову. Можливість зміни цільового призначення земельної ділянки для міста Київ найпростіше дізнатися, оскільки існує електронний містобудівний кадастр, а для Київської області не очевидно та опосередковано через публічну кадастрову карту України, якщо поруч ділянки мають вже необхідне для замовника призначення, то можна зробити висновок про можливість такого проведення, або дізнаватися безпосередньо в органі місцевого самоврядування. В процесі погодження для міста Київ затверджується зміна призначення під забудову тільки через структурний підрозділ КМДА, департамент містобудування і архітектури, технічну документацію можна подавати безпосередньо через канцелярію, або через будь-який ЦНАП на території Києва. В Київській області, погодження під забудову подається до органу місцевого самоврядування, якщо створений відділ по нагляду за архітектурою й містобудуванням, якщо ні, то до районних місцевих державних адміністрацій.

Найбільша завантаженість документообігом органів архітектури в місті Київ, водночас цінова політика сертифікованих землевпорядників подекуди в два або три рази більша ніж для Київською області, тому й в нас така цінова політика, що вказана у відповідному розділі сайту.

На момент 2019 року наявні такі детальні плани районів та мікрорайонів міста Київ: Теремки 3, Жуляни, Позняки-Західні, Чапаєвка, Пуща-Водиця, Осокорки, Биківня, Подільсько-Куренівського;

та інших районів в межах вулиць: Степана Сагайдака, Тепловозної, Здолбунівської, Драгоманова, Пономарьова, Маршала Гречка, Проспект Правди, Повітрофлотського проспекту, Солом'янської, Механізаторів, Кудряшова, проспект Воз'єднання, Харківського шосе, Академіка Шліхтера, Академіка Глушкова, Заболотного, Крижанівського, Вернадського, вул. Краснова, Космонавта Комарова, Академіка Каблукова, бульвар Лепсе, Гарматна, Академіка Туполєва, Естонська, Невська, Гончарова, Балаклієвська, Щербакова, проспект Перемоги, Вербова, Куренівська, Богатирська, Московський проспект, Набережно-Рибальська, Мілютенка, Шолом-Алейхема, Братиславська, Лісового проспекту, Метрологічної, академіка Лебедєва, Електриків, Набережнорибальська, Броварського проспекту, Русанівської протоки, Микільська Слобідка, Народного Ополчення, Ернста, Івана Полюя, Саперно-Слобідська, проспект Науки, Петра Григоренка, Здолбунівська, Дніпровська набережна, Перова, Сулеймана Стальського, Петра Вершигори, Генерала Ватутіна, Дорогожицька, Сім'ї Хохлових, Мельникова, Якіра, Донецька, Смілянська, Суздальська, академіка Білецького, Лагерної, Сікорського, Тимофія Шамрила, Теліги, Довженка, Сабурова, Зараєвського, Бальзака, Милославська, Михайла Кравчука, Ревуцького, Васильківська, Голосіївський проспект, Кіквідзе, професора Підвисоцького, Дружби Народів, Чеська, Матросова, Пухівська. 

Детальні плани територій це найістотніша умова, щоб пройшла зміна цільового призначення земельної ділянки в місті Київ та Київській області.


Види цільового використання земельних ділянок.

Зміна цільового призначення ділянки може полягати в зміні категорії і виду використання, в Україні згідно Земельного Кодексу існує 9 категорій земель за цільовим використанням, а саме землі:

1. Сільськогосподарського призначення: рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги, господарські шляхи, прогони, полезахисні смуги, землі під оптовими ринками сільськогосподарської продукції, що можуть включати такі види використання:

а) Для фермерського господарства.

б) Сільськогосподарських підприємств.

в) Особистого селянського господарства.

г) Землі сінокосіння, випасання худоби.

д) Ведення садівництва.

ж) Ведення городництва.

2. Житлової і громадської забудови: ділянки в межах населених пунктів, для розміщення житлової забудови, громадських будівель, споруд, об'єктів загального користування, що має види використання:

а) Земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, гаражного будівництва.

б) Ділянки житлових, гаражних кооперативів.

в) Земельні ділянки багатоквартирних будинків. 

3. Природо-заповідного й іншого природоохоронного призначення: природні заповідники, національні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, пам'ятки природи, ботанічні сади, зоологічні парки, парки-пам'ятки.

4. Оздоровчого використання: землі, які мають природні лікувальні властивості, що використовуються для профілактики захворювань і лікування людей.

5. Цільового рекреаційного, землі: зелених зон, екологічних стежок, маркових трас, території пансіонатів та будинків відпочинку, об'єктів фізичної культури та спорту, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних та наметових таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, ділянки дачного будівництва.

6. Землі історико-культурного призначення: де розташовані пам'ятки культурної спадщини, історико-культурні заповідники, археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

7. Лісогосподарської категорії: землі що вкриті лісовою рослинністю та інші землі надані для потреб лісового господарства.

8. Землі водного фонду: території річок, морей, озер, водосховищ, болот, островів без лісу, прибережні й берегові захисні смуги, штучно створені акваторії, гідротехнічними спорудами, смуги відведення.

9. Промисловості, енергетики, зв'язку, транспорту, оборони, що включають землі на яких проводиться комерційна діяльність пов'язана з промисловістю та транспортних підприємств.

Підвідомчість затвердження, погодження, розгляду відбувається в залежності від місця розташування ділянок, якщо в межах міста, селища, села, то органом місцевого самоврядування, в інших випадках державними адміністраціями, щодо реєстрації змін  це проводиться виключно органом центральної влади з внесенням змін в Державний земельний кадастр. Для міста Київ, у випадках коли зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться під забудову, то Департаментом містобудування та архітектури КМДА.


Етапи зміни цільового призначення.

Етапи, особливості та порядок зміни цільового призначення земельної ділянки визначається Земельним Кодексом, Законом України "Про Державний Земельний Кадастр", інструкціями на розробку технічної документації, еталонними зразками та положеннями, класифікаторами угідь. Первинно необхідно ідентифікувати можливість зміни цільового призначення, оскільки це передбачається містобудівною документацією на місцевому рівні, а саме планом зонування території, а для зміни під житлову й громадську забудову окремо детальним планом території, який розробляється на підставі Генерального плану населеного пункту.

Зміна цільового призначення земельної ділянки передбачає розроблення технічної документації щодо відведення й включає збір різною документації, яку поетапно можна виразити:

1. Збір всіх документів

а.) Нотаріальна заява власника про зміну призначення землі, або договір в нотаріальній формі якщо декілька співвласників.

б.) Нотаріальні згоди членів подружжя.

в.) Взяття викопіювання з Генерального плану населеного пункту, або іншої містобудівної документації.

г.) Надання нотаріальних копій правоустановчих документів на земельну ділянку або інше оформлене майно на ній з технічними паспортами, копій паспортів й ІПН власників.

д) Згода заставодержателя, якщо ділянка використовується як засіб забезпечення виконання цивільних обов'язків.

ж) Зняття арешту, у випадку існування такого обтяження.

2. Розробка технічної документації, щодо зміни цільового призначення.

3. Погодження документації:

а) В органах містобудування, якщо планується забудова, або є фактично розташована.

б) В природоохоронних органах, якщо ділянка на території заповідних фондів або територіях природоохоронного значення.

в) В органи охорони культурної спадщини, якщо розташована в межах таких територій.

г) В органи лісогосподарського, водного фонду, якщо на підвідомчих територіях.

4. Реєстрація змін в Державному земельному кадастрі.

5. Реєстрація змін в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Після чого, можна користуватися новим цільовим призначенням земельної ділянки, в тому числі узаконювати самовільне будівництво в місті Київ та Київській області.


Правові наслідки використання ділянки не за цільовим призначенням.

Загалом варто мати уявлення, що правові наслідки стосуються юридичної площини в числі порушення законів, прав інших власників, користувачів, санкційних або судових стягнень за порушення, які легко можна оминути, якщо пройде зміна цільового призначення земельної ділянки в місті Київ та області.

Згідно статті 91 Земельного Кодексу України визначаються обов'язки землевласників та землекористувачів: використовувати ділянку тільки за цільовим призначенням, не заважати реалізовувати сусіднім землевласникам своє право, сплачувати податок, не змінювати рельєф ділянки, дотримувати меж й межових знаків, дотримуватися правил добросусідства. Відповідно до статті 103 Земельного кодексу є вичерпний перелік правил добросусідства, який може відправляти до конституційних норм, цивільного кодексу, норм Державних будівельних правил й полягає:

1. В забороні здійснювати неприпустимий вплив, тобто створювати перепони для сусідніх землевласників в користуванні ділянками за цільовим призначенням.

2. Обов'язок у встановленні меж ділянок.

3. Недопустимості створювати незручності для власників сусідніх ділянок: задимлення, зашумлення, затінення, неприємні запахи, для чого і є необхідність дотримання Державних будівельних норм.

Будь-які вище перелічені делікти є прямою підставою для звернення до суду й захисту цивільних прав та інтересів сусідніми землевласниками або землекористувачами.

Водночас передбачена адміністративна відповідальність статтею 53 КУпАП за використання земель не за цільовим призначенням в максимальному розмірі штрафу 510 гривень.

Тому зміна цільового призначення земельної ділянки в місті Київ та Київській області має відповідати фактичному виду використання і розглядається не як право землевласників або землекористувачів, а прямий обов'язок, невиконання якого передбачає притягнення до відповідальності та навіть примусового позбавлення права власності, якщо таке використання не дозволяє користуватися по призначенню ділянками сусіднім власникам.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)