• 1

    Description slide 1

  • 2

    Description slide 2

  • 3

    Description slide 3

  • 4

    Description slide 4

Види приватизації землі.

Приватизація земельної ділянки передбачає передачу з комунальної або державної власності землі. Слід розуміти два основних напрямки приватизації, що включають зовсім різну землевпорядну документацію та дії:

1) Приватизація ділянки під будинком право власності на який оформлено.

2) Відведення у приватну власність ділянок за рішенням органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

В першому випадку процедура приватизації земельної ділянки є скороченою та передбачає технічну документацію про визначення меж в натурі, яка розробляється без дозволів владних органів, лише після реєстрації в Державному земельному кадастрі затверджується органом місцевого самоврядування, якщо в межах населеного пункту, або обласними чи районними державними адміністраціями у випадках локації поза межами села, міста, селища. Зазвичай це стосується ділянок під індивідуальну забудову, тобто житлових, садових, дачних будинків.

В другому варіанті проходить складний процес з моменту рішення про відведення у приватну власність й дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки, його  реєстрація в Державному Земельному Кадастрі й наступне затвердження в уповноваженому органі, а потім вже реєстрація в реєстрі речових прав на нерухоме майно, що займатиме повних три місяці витраченого часу.

В двох варіантах заводяться поземельні книги й присвоюється унікальні кадастрові номера земельним ділянкам.


Особливості приватизації земельної ділянки в місті Київ та Київській області.

Приватизація земельної ділянки в 2020 році у місті Київ та області має відмінності, які полягають в перших етапах при застосуванні геодезичного обладнання й визначенні меж в натурі встановленням межових знаків встановленого зразка. Для міста Київ існує своя окрема система координат поворотних точок земельних ділянок, які потрібно використовувати при виїздах з gnss приймачами надзвичайно високої якості й похибками до 5 сантиметрів, в області дозволено до 10 сантиметрів похибки, для великих ділянок для ведення сільського господарства до 15 см.

Також подача на реєстрацію в Державний земельний кадастр відбувається в різні органи, оскільки Київ має статус області, подача на затвердження для міста Київ при двох варіантах приватизації може займати до 1.5 місяці, в залежності від сесії Київської міської ради. Цінова політика сертифікованих осіб геодезистів й землевпорядників значно більша для столиці.

Виокремлюючи інші особливості, варто звернути увагу на наявність містобудівного кадастру, оскільки для Києва потрібно подавати звернення й вносити зміни в цей електронний реєстр.


Безоплатна приватизація в Україні.

Переважна більшість ситуацій, з приводу набуття прав на земельні ділянки, наприклад в місті Київ та області, передбачає приватизацію земельної ділянки, якою вже фактично користуються, але вона не є об'єктом цивільних прав, а також одержання із комунальної та державної власності в межах норм безоплатної приватизації, як нової земельної ділянки. Норми безоплатної приватизації визначаються статтею 121 Земельного Кодексу для різних категорій земель (максимальний розмір земельної ділянки для безоплатної приватизації):

1) для ведення особистого селянського господарства до 2 га.

2) для ведення садівництва до 0,12 га.

3) для індивідуального дачного будівництва до 0,10 га.

4) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах до 0,25 га, селищах до 0,15 га, в містах до 0,10 га.

Безкоштовна передача земельних ділянок можлива лише одноразово по кожному виду використання. Якщо площа земельних ділянок більша за норми безкоштовної приватизації, то майбутній власник має сплачувати за понаднормову площу згідно цін визначених Кабінетом Міністрів України по нормативній грошовій оцінці земель, окремо орган місцевого самоврядування може розробляти технічну документацію та встановлювати інші ціни. 


Мовчазна згода при приватизації землі.

Відповідно до частини 2, 3 статті 123 Земельного Кодексу України кожен громадянин має право подати клопотання до органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту відведення у приватну власність земельної ділянки, до цієї заяви долучають графічні матеріали в яких показано бажане місце розташування та площа, письмово вказується цільове призначення та орієнтований розмір. На що уповноважений орган протягом одного місяця може:

1. Погодити.

2. Надати мотивовану відмову.

3. Не відповісти, тобто проявити мовчазну згоду.

Мотивована відмова в дозволі на розробку проекту землеустрою для відведення у приватну власність може стосуватися:

1.) Неповного переліку документів.

2.) Невідповідності у виді використання планам зонування, генеральному планові.

3.) Земля не є підвідомчою.

4.) Відсутність вільної землі, з вказуванням власників або на подані раніше заяви про приватизацію саме в цьому місці.

Особливо часте вказування на ранішу приватизацію тієї самої земельної ділянки, що наприклад часте явище в місті Київ, оскільки велика кількість вхідної кореспонденції й підробку не так легко знайти, однак якщо існуватимуть сумніви, то це все можна перевірити, оскільки вся кореспонденція має реєструватися в канцелярії, якщо надається безпосередньо або інформація про лист має бути в укрпошті. Щоб не було відмов по невідповідності підвідомчості, цільовому використанню необхідно попередньо ознайомитися з генеральним планом, в частині зонування територій. Щодо не повного переліку документів, то він має бути чітко передбачений частиною 2 статті 123 Земельного кодексу. Відмови приймаються на сесії органа місцевого самоврядування, або одноособово в органі виконавчої влади.

Наступним етапом є розробка проекту сертифікованим землевпорядником й подача на реєстрацію в Державний Земельний Кадастр, після чого потрібно знову звертатися в підвідомчий орган для затвердження, в деяких випадках додатково може призначатися експертиза. Відмова в затвердженні може стосуватися лише невідповідності вимогам законів й підзаконних нормативно-правових актів.

Тому зрозуміло, самовільне клопотання на приватизацію земельної ділянки може вимагати звернення до суду на етапі дозволу і погодження, що буде доволі витратним, якщо самостійно не відстоювати свої інтереси, тому наші фахівці не береться за мовчазну згоду, лише з наявністю прямого дозволу на розробку проекту відведення землі в приватну власність, що опосередковано говорить про вдале затвердження. Кінцевим етапом приватизації земельної ділянки є реєстрація речових прав на нерухоме майно.


Уповноважені органи при приватизації.

Згідно статті 122 Земельного Кодексу проводиться розподіл повноважень по віданню над різними категоріями земель для передачі у користування та власність із комунальної та державного володіння. Виокремлюються наступні інституції:

1. Органи місцевого самоврядування, тобто сільські, селищні, міські ради керують всіма землями в межах населеного пункту, які перебувають в комунальній власності.

2. Районні державні адміністрації можуть передавати у власність або користування всі землі поза межами населеного пункту та максимум в селищах районного значення:

а) Об'єктів водного господарства.

б) У користування для об'єктів інфраструктури.

в) Індивідуального дачного будівництва.

3. Обласні державні адміністрації можуть передавати в межах міст обласного значення, або земель що не включені до районів області.

4. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні підрозділи можуть надавати у користування землі сільськогосподарського призначення, а у власність лише у випадках коли особа має аграрну освіту для ведення фермерства.

5. Кабінет Міністрів земель зони радіоактивного забруднення та морського дна.

На території міста Київ всі види земель підвідомчі Київській міській раді, тому всі земельні питання по приватизації розглядаються колегіально на сесіях.


Втрата права на приватизацію землі.

Як вже попередньо відомо, право на проведення приватизації земельних ділянок мають власники оформлених будинків, або особи на користь яких прийняті рішення про відведення у приватну власність.

За ситуацій зміни містобудівної документації, генерального плану, детального плану, плану зонування територій громадяни на користь яких були рішення можуть втратити свою своє право на приватизацію, або конкретний вид використання. Наприклад, якщо змінився план зонування території під промислову й відведення земельної ділянки, яке перед цим передбачало утворення ділянки під житлову малоповерхову забудову, то вже буде тільки в рамках актуального зонування. Водночас при змінах генерального плану, щодо розвитку транспортної інфраструктури й відсутності утворених ділянок, які передавалися у приватну власність, то буде передбачатися інфраструктура й особи що мали право на приватизацію, повністю його втрачають, без всіляких компенсацій з приводу вилучення земель для суспільних потреб.

У випадках спадкування право на приватизацію успадковується, щодо відведення у приватну власність, а право на приватизацію земельної ділянки під будинком виникає у нового власника, що прийняв в спадщину будинок.

Окремо право приватизацію, що передбачає відведення нової ділянки не може бути стягнуто кредиторами, однак при стягненні будинку, земельна ділянка й право на її приватизацію передається кредитору. Право на приватизацію не може виступати заходом забезпечення виконання цивільних обов'язків, оскільки не являється об'єктом цивільних прав та обов'язків.

Тому втрата права на приватизацію земельної ділянки в місті Київ та області це абсолютно реальна ситуація, хоча й зміни до генерального плану можуть вноситися не частіше ніж один раз в 5 років з проведенням громадських слухань, але в будь-якому випадку не потрібно тягнути з оформленням землі, тим більше, якщо там є нерухоме майно. 

 

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)